Знову в мене скажена ідея, цього разу я хочу зробити цифрову камеру обскура (або ж пінхол). Багато хто вже чув про
пінхол фотоапарати. Дослівно pin та hole, булавка та дірка. Це один з перших фотоапаратів, якщо можна так сказати. Пінхол представляє з себе ізольовану камеру, з чутливим фотоматеріалом, або цифровою матрицею та невеличким отвором навпроти. Впринципі їдея цікава. Особисто для мене цікавим є не тільки той факт що камеру можливо зробити з
будь якого сміття та підручних матеріалів. Заслуговують уваги ще й характеристики цих апаратів та факти.
- В пінхолла не має такого поняття як глибина різкості. Всі об’єкти що будуть біля камери так і віддалені на нескінченність будуть різкими.
- Фокусна відстань регулюється відстанню отвору від фотоматеріалу. На практиці можливо досягти кут огляду 120° - 150°.
- Можна керувати перспективою нахиляючи, повертаючи чи згинаючи матеріал на який проектується зображення.
Наштовхнула мене на таку ідею ця та ця
камера. Як виявилось є велика кількість фірм та моделей пінхол камер, ось кілька з них :
"The Great Picture"
У 2006 році шість художників, використовуючи занедбаний ангар в місті Ірвін, штат Каліфорнія, як фотокамера, створили не тільки найбільшу в світі друковану фотографію, але і використовували найбільшу в світі камеру-обскури для її створення.
«The Great Picture» - панорамне зображення Макас Ель-Торо, старого військового форпосту. Зображення має розмір 33,5 м (111 футів) на 9,5 м (32 футів) на безшовної білої марлевої тканини. (Фото: ROBERT JOHNSON / SMITHSONIAN INSTITUTION)
Підготувавши ангар таким чином, щоб жоден промінь світла не потрапляв всередину і використовуючи світлочутливу тканину, «камера» зробив панорамний знімок військової бази, яку в подальшому перетворили в парк.
Після отримання негативу, 80 добровольців проявляли зображення в лотках розміром з олімпійський басейн.
В даний час фотографія експонується в Національному музеї авіації і космонавтики Смітсонівського інституту.
Solargraphy
Чому я вирішив вибрав цифру? Оптимально було б використовувати плівку середнього формату або більшого, але це дорого і не практично. Ще треба займатись проявкою та скануванням. Здається що найпростішим буде - зробити дірку в заглушці байонету і все пінхол готовий, але не все так просто.

При розмірі матриці 24x15мм втрачається такий бажаний широкий кут бо дзеркало не дає розмістити пінхол ближче ніж 30-50 мм. Але навіть яби це було можливо виникає інша проблема при такому вимоги до точності виготовлення отвору ростуть і при такому фізичному розмірі матриці у пінхолу буде дуже мале розширення порядку 100 ліній по горизонталі та 60 по вертикалі. Пошерстивши інтернет я знайшов цікаву
статтю. Автор використовує замість фотоматеріалу аркуш паперу як екран, і сканує його цифро зеркалкою. Вирішено, після кількох експериментів з екранами з різних матеріалів та різних розмірів я зупинив свій вибір на звичайному паперовому аркуші А4. Визначився з форм фактором коробки. А для такого формату (210x300) треба чималий ящик. Спершу я хотів зробити невелику камеру з цільного брусу під розмір кадру 60x120, але потім як виявилось під час експериментів чим більший формат, тим краща якість. Ось такі габарити має камера.

Камеру я вирішив робити з фанери 8 мм.

Деталі між собою скручував шурупами, попередньо просверливши під них отвори.

Виготовив рамку та поличку для цифрового фотоапарата всередині.

Затвор зробив так щоб можна було міняти пінхол об’єктиви/насадки.

Прикрутив петлю та замок. Камеру з середини покрив чорною фарбою.

Між кришкою та коробкою темно-коричневий приклеїв ущільнювач для вікон та ізолював кути і з’єднання за допомогою чорного авто герметику.

Зовні покрив все кількома шарами водного лаку. Рамка з екраном рухомі, екран кріпиться до рамки резинками. Таким чином вийшов своєрідний зум-об’єктив. На наступному фото камера ще погано ізольвана і видно внутрішню конструкцію.

Чим ближче рамка до отвору тим ширший кут. Орієнтовно я отримував максимальний кут огляду 120-150°. Ось для порівння кута огляду стандартний Nikon 18-55 і пінхол

Nikon 18mm(kit)

Pinhole
Ось які ще фото в мене повиходили:
А ось фото екрану з промасленого паперу:
Загалом, результатом я задоволений. Чого ще можна хотіти від дірочки в фользі та аркуша паперу... Дякую за увагу !
Більше фото тут.